У Херсонській обласній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара відбудеться презентація книжки “Нариси Дніпра”

Снимок

12 травня 2016 року в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара відбудеться презентація українського перевидання книжки “Нариси Дніпра”, яке нещодавно побачило світ у видавництві “Апріорі”. Ініціатор та упорядник перевидання Олена Крушинська (Київ) розповідатиме про історію створення книжки та її непересічного автора, чиє ім’я несправедливо призабуте. Олександр Степанович Афанасьєв-Чужбинський (1817–1875) – відомий у свою епоху письменник, публіцист, етнограф. У молоді роки товаришував із Тарасом Шевченком і після його смерті написав про нього теплі спогади. Афанасьєв-Чужбинський багато мандрував Україною – вивчав народний побут, збирав фольклор та матеріали для словника української мови. У 1856–1860 роках він здійснив свою найбільшу експедицію, провівши чотири роки на берегах Дніпра й Дністра. Її результатом стало двотомне видання – “Нариси Дніпра” та “Нариси Дністра” – ґрунтовне краєзнавче та етнографічне дослідження і водночас захопливий художній твір у жанрі дорожніх нотаток з безліччю живих діалогів.

У першій частині «Нарисів Дніпра» описано подорож на пороги й на Запоріжжя. Мандрівник полюбив “відважний і шляхетний народ” – дніпровських лоцманів, і не раз долав разом із ними всі небезпечні пороги на шляху від Катеринослава до Хортиці. З особливим почуттям він розшукував запорозькі пам’ятки – рештки Січей і забуті могили “степових лицарів”.

Друга частина книжки присвячена пониззю Дніпра. Завдяки живій мові автора перед очима постає яскрава галерея “портретів” містечок і сіл та їхніх мешканців. Так, із розділу про Херсон дізнаємось про торговий бульвар і три міські базари, про гомінку, сповнену руху пристань, про вовномийки, де цілий день співали за роботою дівчата, про пам’ятник Говарду та його гробницю, яку мандрівнику ще вдалося тоді відшукати, про занепалу фортецю та мореплавне училище і навіть про те, як діяла бібліотека і в який спосіб освітлювалися міські вулиці. Дотепно описані переправа між Бериславом і Каховкою, де чумаки потерпали від сваволі здирників-поромників, а потім були порятовані одним-єдиним пароплавом, що його виписав з-за кордону поміщик Куликовський, жваві ярмарки у степу біля Каховки, де стикалися “і малоруський віз, і великоруська колимага, і німецький фургон, і татарська гарба”, Старошведська колонія, мешканці якої переважали за чесністю навіть сусідів – німецьких колоністів, Новий Берислав і Львова – колонії єврейські, де торгове плем’я безуспішно намагалися привчити до хліборобства, Олешки – “найсумніше містечко, яке наче слізно благає кожного подорожнього відкрити йому таємницю – чому його зробили містом і навіть резиденцією повіту?”, чи не усі прибережні села. У Кінбурнській фортеці Афанасьєва-Чужбинського прийняли за ревізора і потім мало не заарештували, а на косі він дізнався про способи вистежування соляних контрабандистів. Разом із рибалками він вирушав у кількаденні мандри “водною пустелею” – дніпровськими плавнями, які причарували його своєю дикістю, а завершилася експедиція на морському узбережжі.

Під час презентації читатимуться вголос деякі епізоди – насамперед кумедні й такі, в яких описуються “схеми” і зловживання, що легко пережили півтора століття і добре нам знайомі й сьогодні.