В Овідієвих "Метаморфозах", поемі, яка чи не найкраще живила європейську літературу, мистецтво, культуру загалом, із первісного хаосу, в низці міфілогічних образів-перевтілень, постає перед читачем упорядкований світ і найдивніше в цьому світі творіння – задивлена в зоряне небо мисляча людина.
