Комплект із трьох книг: Гуляйпільський батько, Отаман Зелений, Конон: дух стійкості. Роман про Євгена Коновальця

Анотація

Клим Поліщук (1891–1937) — письменник доби Розстріляного Відродження, знищений в урочищі Сандармох разом із сотнями інших письменників, учених, митців і політичних діячів. Його захопливий роман «Гуляйпільський батько» про Нестора Махна, якого автор бачив особисто, є першим в українській літературі. Романи Клима Поліщука високо цінував Осип Турянський, пишучи: «Мова Поліщука дуже гарна. Про неї можна сказати те саме, що й про Коцюбинського, при читанні якого придніпрянець каже, що це чиста мова Великої України, а галичанин має враження, що так і в Галичині говорять. Оце секрет єдиної літературної мови... Ось яке літературне обличчя Клима Поліщука: оригінальний психолог, могутній маляр тайних тремтінь людської душі, поет боротьби й віри в сонце». Дія роману відбувається під час громадянської війни. Влада на теренах України змінюється з такою швидкістю, що до цього неможливо призвичаїтись — УНР, «махновці», «зелені», «білі», «червоні». Кожна влада контролює якусь частину і бореться за змогу правити на всій території розтерзаної країни. І яка непроста доля в героїв роману — жити, кохати і боротися в часи шалених змін.

У романі «Отаман Зелений» уперше в історії української літератури описано складну й неоднозначну особистість Данила Терпила: з одного боку, авантюриста, а з іншого — щирого патріота. Отаман Зелений щиро вірив у велике майбутнє своєї Батьківщини. Але багато часу і зусиль витратив на блукання манівцями, поки зрозумів, хто є справжнім ворогом його мрії. Він брав участь у повстанні проти гетьманського уряду, воював у союзі з армією УНР, потім перейшов на бік більшовиків, які невдовзі призначили винагороду за його голову.

Євген Коновалець – постать доволі відома та знана в українській історії. Він належить до тих чільників, хто звершував Українську революцію і був однією з головних фігур національних визвольних змагань 1917-1920 років. Згодом, аби продовжити незавершену справу з виборювання незалежності Української держави, Євген Коновалець створює та очолює Українську Військову Організацію і Організацію Українських Націоналістів – найбільш вдалі політичні і військово-мілітарні проєкти чи не за всю історію України. За винятком кількох наукових монографій, про Євгена Коновальця не існує жодного художнього твору. Автор пропонованого вашій увазі роману зумисне зображає Євгена Коновальця як політичного борця, патріота і талановитого військового стратега. Така «однобічність» зумовлена відсутністю в архівах матеріалів про інші чесноти героя книги. Зрештою, а чи були вони? Роман змушує задуматись над багатьма парадоксами нашої історії, яку, як відомо, неможливо читати без брому. Головне – автор подає чимало матеріалу, досі ще не вивченого і як слід не осмисленого. Минуле на сторінках книги Ігоря Гургули постає таким, яким воно було сто років тому і, що дивовижно, не втратило своєї актуальності й понині. Пропонується усім небайдужим та допитливим.